Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цабанити
цабати
цабатися
цабе
цалевий
цалівка
цаль
цаністра
цап
цапар
цапеня
цаперка
цапина
цапиний
цапів
цапіна
цапки
цаплений
цаплячий
цапня
цапок
цапур
цапура
цапусенько
цап'юга
цара
царгати
царева
царевич
царедворець
царенків
царенко
цареня
царик
царина
царинка
царинний
царинник
цариночка
цариночок
цариха
царицин
цариця
царів
царівна
царівний
царівнин
царівниця
царівночка
царівство
царіград
царіградський
царок
царствечко
царство
царствувати
царський
царь
царювання
царювати
царя
царяградка
цахати
цвайка
цвак
цваркати
цвах
цвеник
цвентюх
цвенькати
цвигати
цвиндрити
цвинтарний
цвинтарь
цвиркати
цвист
цвікати
цвікований
цвілий
цвілити
цвілля
цвіль
цвінтар
цвірготати
цвіргун
цвірінчання
цвірінчати
цвірінь
цвірінькання
цвірінькати
цвірінькнути
цвіріньок
цвіріньчук
цвіркати
цвіркіт
цвіркнути
цвіркотати
цвіркун
цвіркунча
цвірний
цвірчати
цвірчок
цвісти
цвістися
цвіт
цвітень
цвітин
цвітистий
цвітка
цвіткований
цвітли
цвітний
цвітовиня
цвіток
цвітонний
цвітонько
цвіточок
цвітущий
цвітчастий
цвіцькувати
Заки́ркати, -каю, -єш, гл. О курицѣ: закудахтать, закричать: кир, кир! Кв.
Конокрад, -да, м. Конокрадъ. Ті жидки були всім завідомі конокради. Левиц. І.
Окрикати, -ка́ю, -єш, гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. К. ЧР. 341. Cм. окликати, оголошати.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Совдати, -даю, -єш, гл. Лѣниво идти, тяжело ступать ногами.
Спогріти, -грію, -єш, гл. О желѣзѣ: сварить, спаять. Спогріти треба ковалю єдну штабу до другої. Могил. у.
Табаченція, -ції, ж. Шутливое отъ табака. Шейк.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный. Желех.
Чоловічий, -а, -е. 1) Человѣческій, человѣчій. Ном. заг. № 482. Хиба твій вік такий, як чоловічий. К. Іов. 22. 2) Мужской, мужескій, принадлежащій, свойственный женатому мужчинѣ. Ой нате вам, парубочки, парубоцтво моє, а я вже пійду в чоловічу раду. Мет. 230. Чоловічі голови без шапок чорніли, наче недавно пооране поле. Левиц. І. 14. Це молитва чоловіча, бо її читають, як поміра чоловік, а як жінка, то читається в їх друга. Драг. 37.
Шпеньок, -нька, м. = шпеник. Cм. кужілка.
Нас спонсорують: