Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цабанити
цабати
цабатися
цабе
цалевий
цалівка
цаль
цаністра
цап
цапар
цапеня
цаперка
цапина
цапиний
цапів
цапіна
цапки
цаплений
цаплячий
цапня
цапок
цапур
цапура
цапусенько
цап'юга
цара
царгати
царева
царевич
царедворець
царенків
царенко
цареня
царик
царина
царинка
царинний
царинник
цариночка
цариночок
цариха
царицин
цариця
царів
царівна
царівний
царівнин
царівниця
царівночка
царівство
царіград
царіградський
царок
царствечко
царство
царствувати
царський
царь
царювання
царювати
царя
царяградка
цахати
цвайка
цвак
цваркати
цвах
цвеник
цвентюх
цвенькати
цвигати
цвиндрити
цвинтарний
цвинтарь
цвиркати
цвист
цвікати
цвікований
цвілий
цвілити
цвілля
цвіль
цвінтар
цвірготати
цвіргун
цвірінчання
цвірінчати
цвірінь
цвірінькання
цвірінькати
цвірінькнути
цвіріньок
цвіріньчук
цвіркати
цвіркіт
цвіркнути
цвіркотати
цвіркун
цвіркунча
цвірний
цвірчати
цвірчок
цвісти
цвістися
цвіт
цвітень
цвітин
цвітистий
цвітка
цвіткований
цвітли
цвітний
цвітовиня
цвіток
цвітонний
цвітонько
цвіточок
цвітущий
цвітчастий
цвіцькувати
Завча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. завчи́ти, -чу́, -чиш, гл. Заучивать, заучить.
Ігіне меж. Крикъ гуцульскаго пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились. Шух. І. 211.
Квоктати, -кчу́, -чеш, гл. 1) Клохтать (о насѣдкѣ). 2) Квакать глухо (о лягушкѣ). Тілько квокче усе жаба здорова. 3) Постоянно охать, стонать, жалуясь на болѣзнь, несчастье и пр. (о человѣкѣ).
Перемжитися, -жуся, -жишся, гл. Прекратиться, прерваться на нѣкоторое время. Оце перемжилась робота у полі, — треба під хуру порядитись. Волч. у.
Перси, перс, с. 1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. А та кобила і пха персами назад віз. Рудч. Ск. І. 181. Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
Підібгати, -га́ю, -єш, гл. Поджать. Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. Мет. 58.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. Шух. І. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. підметець.
Потьопати, -паю, -єш, гл. Пойти, шлепая по грязи.
Судець, -дця, м. Судья. Стали судці судити. Грин. III. 93. Бог дасть судця, а чорт розсуди я. Ном. № 7381.
Швиргома нар. Швырнувши. Возів (сіна) дванадцять таких увезе, шо тільки достанеш швиргома докинуть. Ном. № 13883.
Нас спонсорують: