Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цабанити
цабати
цабатися
цабе
цалевий
цалівка
цаль
цаністра
цап
цапар
цапеня
цаперка
цапина
цапиний
цапів
цапіна
цапки
цаплений
цаплячий
цапня
цапок
цапур
цапура
цапусенько
цап'юга
цара
царгати
царева
царевич
царедворець
царенків
царенко
цареня
царик
царина
царинка
царинний
царинник
цариночка
цариночок
цариха
царицин
цариця
царів
царівна
царівний
царівнин
царівниця
царівночка
царівство
царіград
царіградський
царок
царствечко
царство
царствувати
царський
царь
царювання
царювати
царя
царяградка
цахати
цвайка
цвак
цваркати
цвах
цвеник
цвентюх
цвенькати
цвигати
цвиндрити
цвинтарний
цвинтарь
цвиркати
цвист
цвікати
цвікований
цвілий
цвілити
цвілля
цвіль
цвінтар
цвірготати
цвіргун
цвірінчання
цвірінчати
цвірінь
цвірінькання
цвірінькати
цвірінькнути
цвіріньок
цвіріньчук
цвіркати
цвіркіт
цвіркнути
цвіркотати
цвіркун
цвіркунча
цвірний
цвірчати
цвірчок
цвісти
цвістися
цвіт
цвітень
цвітин
цвітистий
цвітка
цвіткований
цвітли
цвітний
цвітовиня
цвіток
цвітонний
цвітонько
цвіточок
цвітущий
цвітчастий
цвіцькувати
Божба, -би, ж. = божіння. Я ж тобі і без божби вірю. Кв.
Гейсь! меж. Крикъ на воловъ: направо. Kolb. І. 65. Cм. гейс. Cм. ча.
Заві́яти Cм. завівати.
Кужба, -би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. Шух. І. 186, 187. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. Вас. 147. 8) Горбящійся. Желех.
Пікинер, пікинір, -ра, м. Пикинеръ. КС. 1899. ХП. 301. А в пікинери вербували, та теж охочих. Шевч. 591. Ой як би нам славних запорожців в пікинери забрати. Грин. III. 601.
Платва, -ви, ж. 1) Срубленный древесный стволъ въ 7 — 8 саж. длиной и 8 дюймовъ въ діаметрѣ съ тонкаго конца. Шух. І. 183. 2) Балка, идущая параллельно сволоку вдоль хаты по стѣнѣ, — на ней укрѣплены стропила. Подольск. г. Kolb. І. 55. Ум. платовка.
Рабівництво, -ва, с. Грабежъ, грабительство.
Скапаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пропадать, исчезать. Уродися-вдайся, а ні, то скапарайся. Ном. № 1657.
Стяжка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стяга. 2) = стьожка. Гол. Од. 77. Ум. стяжечка.
Суховеря, -рі, ж. = сухівря. (Лобод.).
Нас спонсорують: