Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цічка

Цічка, -ки, ж. = ціди́лок. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЧКА"
Вікнастий, -а, -е. Съ большими окнами; со многими окнами.
Вітровий, -а, -е. Вѣтряный. Шух. І. 112. Чи на вітровому морі, чп на суходолі? К. МБ. ІІІ. 248.
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Борз. у. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. Драг. 223.
Зафундува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Основать, заложить. 2) Купить и угостить. Зафундуй мені пляшку пива.
Настерти, -ся. Cм. настирати, -ся.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Послухатися, -хаюся, -єшся, гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер. МВ. І. 27.
Темночервоний, -а, -е. Темнокрасный.
Убризькати, -каю, -єш, гл. Обрызгать.
Упекти, -ся. Cм. упікати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.