Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціпа-ціпа

Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2. Вх. Уг. 274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПА-ЦІПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПА-ЦІПА"
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Двигони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Двигатися. І отворив Бог великі кити і всяке живе твориво, всяке повзюче, що двигонить у водах. Опат.
Для́тися, для́юся, -єшся, гл. Мѣшкать, возиться. Ми й не длялися: днів через три й прислали. Г. Барв. 183.
Лапочка, -ки, ж. Ум. отъ лапа.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115.
Орапник, -ка, м. = гарапник. Козелец. у.
Полляти, -лля́ю, -єш, гл. Полить. Сквир. у.
Уторник, -ка, м. = утірник. Вх. Зн. 74.
Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІПА-ЦІПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.