Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціпа-ціпа

Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2. Вх. Уг. 274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПА-ЦІПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПА-ЦІПА"
Вуянка, -ки, ж. = вуйна. Желех. Ум. и ласк. вуяня. (Галиц.).
Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Задавля́чка, -ки, ж. Медиц. Жаба, angina. Вх. Зн. 19.
Закра́стися Cм. закрадатися.
Ніяк I нар. Нѣтъ возможности. Ніяк мені його взяти, — далеко мжить. Ніяк ій з дому піти, бо нінакого дитину кинути.
Підгородянин, -на, м. Подгородній житель. Новомоск. у. (Залюб.).
Поросплющувати, -щуємо, -єте, гл.очі. Раскрыть глаза (о многихъ).
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию». Рудч. Ск. І. 40.
Роговня, -ні, ж. Въ волынкѣ: рожекъ козы, прикрѣпленный къ концу трубки. О. 1862. V. Кух. 38.
Шкаредний, -а, -е. Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІПА-ЦІПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.