Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціпа-ціпа

Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2. Вх. Уг. 274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПА-ЦІПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПА-ЦІПА"
Брилець, -льця, брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
До́нін, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Нав'я́зкуватий, -а, -е. Навязчивый, назойливый, надоѣдливый. Конст. у.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Старчовод, -да, м. = поводирь (у старця). Конст. у.
Судно нар.? Ні вічно, ні судно не скаже. Ном. № 7735.
Усидіти, -джу, -диш, гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу. Мет. 116.
Четверниця, -ці, ж. Четверка воловъ. Ум. четверни́чка. А в чистім полі близько дороги орет ми плужок четверничкою. Гол. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІПА-ЦІПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.