Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціпа-ціпа

Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2. Вх. Уг. 274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПА-ЦІПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПА-ЦІПА"
Волосінка, -ки, ж. пт. Silvia cinerea. Вх. Пч. І. 14.
Дога́яти, -га́ю, -єш, гл.кого. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей. Харьк. г.
Достача́ння, -ня, с. Доставка, поставка.
Пиндючливий, -а, -е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива. Ном. № 2529.
Подриґати, -ґаю, -єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.
Слизенький, -а, -е., Ум. отъ слизький.
Слуква, -ви, ж. Вальдшнепъ.
Ув'язка, -ки, ж. Завязка къ мѣшку. Вх. Зн. 72.
Уположитися, -жуся, -шишся, гл. Отелиться. Шух. І. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІПА-ЦІПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.