Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціпок

Ціпок, -пка, м. 1) Палка, трость, посохъ. Маркев. 123. Рудч. Ск. II. 10. На плечах торбина, в руці ціпок, а на другій заснула дитина. Шевч. 79. Ціпком все землю колупав. Котл. Ен. II. 74. 2) Хворостина, прутъ. Шух. І. 110. 3) = ши́нка 2. МУЕ. ІІІ. 25. Шух. І. 256. 4) = шофта. МУЕ. ІІІ. 25. 5) Въ оборо́зі (см). тоже, что и бильце. (Cм. бильце 10). Вх. Зн. 42. 6) = шабе́ль. Вх. Зн. 78. Ум. ціпо́чок. Рудч. Ск. І. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПОК"
Діхтя́р и пр. Cм. Дігтяр и пр.
Змолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить холостымъ.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі. Лебед. у.
Підніжка, -ки, ж. 1) Подножка, педаль въ ткацкомъ станкѣ. Вас. 165. МУЕ. III. 16. 2) мн. Въ огорожѣ: камни, подложенные подъ нижнее бревно, чтобы оно не гнило, лежа на землѣ. Шух. І. 74.
Поділющий, -а, -е. = подільчивий. Вона у вас гарна: трудяща і поділюща. Г. Барв. 132.
Полохливий, -а, -е. Пугливый, робкій. Голуб полохливий. К. Досв. 140. Шкодливий як кішка, а полохливий як заєць.
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Суміжи пр.. Cм. сумеж, и пр.
Хлібодар, -ра, м. Кормилецъ. (Шляхта) готова була за свого хлібодара (магната) витягати з піхов гострі шаблі. Мир. ХРВ. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІПОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.