Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цокувати

Цокувати, -кую, -єш, гл. 1) Изумляться, остолбенѣвать. Вх. Уг. 274. 2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти. Вх. Уг. 274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦОКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦОКУВАТИ"
Болботати, -чу́, -чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Зацілува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Зацѣловать.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Мечве́док, -дка, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Німка, -ки, ж. = німкеня.
Погордувати, -ду́ю, -єш, гл. Пренебречь. Грин. III. 471. Покличмо ми брата мого до себе у гості, — може він не погордує тепер нами. Рудч. Ск. II. 143.
Пригіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть.
Протеребити Cм. протеріблювати.
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку. Борз. у.
Трясовина, -ни, ж. Топь, топкое мѣсто. Павлогр. у. Так чобіт і грузне — трясовина. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦОКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.