Гольтіпа́, -пи́, ж. соб. = Голота. Іще там єсть до півдесятка (війська), но дріб'язок і гольтіпа.
Дозе́мний, -а, -е. Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка.
Копистка, -ки, ж. 1) Веселка, деревянная лопатка для мѣшаніи тѣста. 2) Лопаточка. 3) Презрительно — о плохомъ оружіи: шпагѣ, саблѣ. На дуель! Вихопивши свою копістку, ну нею вихрить чоловікові. Соснові копистки стругали і до боків поначепляли (о каррикатурномъ вооруженіи). Ум. кописточка. Руки як кописточки.
Огнина, -ни, ж. Искра.
Перепитування, -ня, с.
1) Разспрашиваніе. А що тобі з того перепитування, що ти раз-у-раз про його сестру перепитуєш?
2) Переспрашиваніе.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці.
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище.
Схибитися, -блюся, -бишся, гл. Уклониться въ сторону, отскочить. Не повалений на місті (кулею) кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубає пластуна, як не вспіє схибитись.