Вершнюк, -ка, м. = верхоляк.
Грубни́й 1, -а́, -е́. = Грубий. Там грубна така корова. Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький.
Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та.
Мере́жа, -жі, ж. Неводъ съ большими очками. Над вечір отаман звелів готувати здорову мережу.
Нірка, -ки, ж.
1) Ум. отъ нора.
2) = нирка.
Подвигати I, -гаю, -єш, гл. Подвигать, потаскать тяжести.
Позволитися, -люся, -лишся, гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться.
Розганяти, -няю, -єш, сов. в. розігнати, розжену, -неш, гл. Разгонять, разогнать, разсѣевать, разсѣять. Вітер повіває, хмару розганяє. Удівоньку з душі люблю, дітей розганяю. Він їм тугу розганяє, хоть сам серпом нудить.
Уганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. 2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить. 3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. 4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною.
