Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цірчок

Цірчок, -чка, м. = цвірку́н. Вх. Уг. 274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІРЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІРЧОК"
Гакуватий, -а, -е. Крючковатый.
Доспіва́ти I Cм. доспівувати.
Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
Канати, -ня́ю, -єш, гл. Гибнуть. Люде мруть, капають в тюрмах голі, босі. Шевч. 160.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Палання, -ня, с. Пыланіе. На вдержу в серці полум'я-палання. К. МБ. XI. 146.
Пліска, -ки, ж. 1) Желудиная или орѣховая чашечка. 2) = плиска а, б, в. Ой коби я очі мала, як у тої пліски, я би ними вимотала всі пироги з миски. Гол.
Роздоріжжя, -жя, с. Перекрестокъ, распутье. Ушиц. у. Чуб. І. 95, 97. Знайшли осля знадвору на роздоріжжю. Єв. Мр. XI. 4. Іде на роздорожжя, де три дороги сходяться. Драг. 56.
Руно, -на, с. 1) Руно. Вас. 198. Од вовка втечи, а руно принеси. Ном. № 10240. Шерсть на тій собаці як руно. Черк. у. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. МВ. (О. 1862. І. 74). Ум. рунце. Ном. № 10240. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа. Мил. 44.
Синовець, -вця, м. 1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Мкр. Г. 61. Маруся синовця родила. Мкр. Г. 68. 2) Племянникъ, сынъ брата. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІРЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.