Дзвя́га, -ги, ж. = Звяга.
Збідни́ти Cм. збіднити.
Кудерь, -дря, м. 1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во мн. кудері и кудрі. Золотою гребіночкою кудрі росчесав. Від роскоші кудрі в'ються, від журби січуться. 2) Самый верхній кудрявый или загнутый конецъ верхушки дерева (употребляется больше въ Ум. формѣ). Ум. кудерець, кудрик, мн. кудерьки, кудречки, кудроньки. Сам верхний конецъ смереки се когутик.... Когутик закривлений се кудрик. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке, а в тім кудерці золоте крісельце. Кудерьки чеше.
Лощовина, -ни, ж. Лощина.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность.
Невдашенька, -ки, невдашечка, -ки, невдашка, -ки, ж. Ум. отъ невдаха.
Переліс, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок.
Піганистий, -а, -е. Пѣгій, пестрый.
Примітний, -а, -е. Замѣтный. Ярочок, ледві примітний серед широкого степу.
Присмалювати, -люю, -єш, сов. в. присмалити, -лю́, -лиш, гл. Прижигать, прижечь, опалить. Присмалиш ту волосину. Пустили пожар по долині, соловйових діток, попалили, соловейка старого присмалили. присмалювати халявки, литки. Ухаживать за женщиной.
