Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цубірка

Цубірка, -ки, ж. = білка, Sciurus vulgaris. Вх. Зн. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУБІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУБІРКА"
Буроха, -хи, ж. Завирушка бурая, Accentor modularis. Вх. Уг. 229.
Вовчкуватий, -а, -е. = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате. Мир. ХРВ. 25.
Жму́ри, -рів, м. мн. Мелкая зыбь (на водѣ) образующаяся если бросить что-либо въ воду, а также пузырьки, вскакивающіе при этомъ на водѣ или получающіеся при взбалтываніи жидкости. Плигнув у воду — тільки жмури пішли. борщ, — аж жмури встаю́ть. Плохой борщъ. Мнж. 164. Ум. жму́рки. Тільки жмурки встають, як камінь кинеш у воду. Екатер. г.
Здера́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зде́рти, здеру́, -ре́ш, гл. Сдирать, содрать. Шкіру з нього здер. Ном. № 4029.
Зранку, зрання, нар. = зрана. Приходили люди зранку. Рудч. Ск. II. 168. Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга. Чуб. V. 157.
Марю́ка, -ки, ж. Ув. отъ мара. Призракъ, привидѣніе, злой духъ. Згинь ти, марюко! Мир. ХРВ. 10.
Мі́на, -ни, ж. 1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Порозсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разсунуться, раздвинуться (о многихъ).
Узаємно нар. Взаимно.
Челюстники, -ків, м. мн. = челюсти. Черниг. у. Cм. челестник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦУБІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.