Браташшя, -шя, с. соб. Братцы. Употребл. преимуществ. какъ слово обращенія. Якої ж зам, браташшя, заспівати?
Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку?
Вуста, вуст, мн. см. уста.
Зако́ли, -лів, м. мн. Изломы. Видно було, що недавно гілку ту відломано: свіжі заколи.
Копіт, -поту, м.
1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. За коником став копіт.
2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових.
Кочубей, -бея, м. Птица: хохлатый жаворонокъ. Сорока напряде, а кочубей витче.
Мала́й, -лая, м. 1) Хлѣбъ изъ, кукурузы, гороху или проса. Малаю, малаю, я тебе за хліб не маю. Иногда — вообще плохо выпеченный хлѣбъ, вязкій. 2) Раст. Просо, Panicum miliaceum.
Супротивний, -а, -е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав.
Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю.
Штиль м.
1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль.
2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Штилі, що солому носять, як молотять. Кладе копицями, а виносить штилями.
