Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме.
Гамір, -мору, м. Шумъ, крикъ. В містечку почався.... гамір.
Запи́тувати, -тую, -єш, сов. в. запитати, -ті́ю, -єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив.
Недавно нар. Недавно. Сиротою та невеликою недавно зостався. Ум. недавнечко.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи!
Озварь, -рю, м. = узваръ.
Призвичаювання, -ня, с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання.
Спохилий, -а, -е. Покатый, наклонный.
Ціба́, и цібе́, меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. А ціба! окропу на пса! ціба! Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе!
