Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цидрина
цизорик
цизром
цикавка
циконіти
цили
цилюрик
цимбал
цимбали
цимбалист
цимбриння
цимбрований
цина
цинамон
цинамоновий
цингакора
цинґель
циндра
циндрити
циндря
цинобра
циновий
цинтір
циприс
циранка
цирка
циркати
цирклювати
циркул
цирочка
цитати
цитрина
цитринка
цитриновий
цитувати
цить
цифра
цифрувати
цихвирувати
цихвіра
цицак
цицечка
циціаька
цицовий
цицуля
цицуня
цицька
цицьката
цицьковий
циця
цицятий
ці
ціба
цібе
ціва
цівати
цівка
цівкати
цівкун
цівуватий
цід
цідивко
цідилка
цідилко
цідило
цідилок
цідити
цідитися
цідіння
цідула
ціжби
цізю
цізю-на
цік!
цікавий
цікавити
цікавитися
цікавість
цікаво
ціле
цілець
цілечкий
цілий
цілик
цілина
цілинний
цілитель
цілити 1
цілити 2
цілитися
цілиця
ціліндра
ціліненький
цілісінький
цілість
ціліський
цілка
цілкий
цілковий I
цілковий II
цілком
цілник
цілоденне
цілоденний
цілорічний
цілосвітній
цілування
цілувати
цілуватися
цілух
цілушка
цілцем
ціль
цільба
цільник
цільно
цілювати
цілюрник
цілючий
ціляти
Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. ІІІ. 251.
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Дошкульни́й 2, -а́, -е́. Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у.
Загаптува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Покрыть вышивкой (преимущественно золотомъ или серебромъ).
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Мизе́рія, -рії, ж. 1) Бѣдность, убожество. Мизерія на сім світі мені молодому. Гол. III. 374. 2) Имущество бѣдняка, вообще движимое имущество. У бодні мизерія, а доброго нема. Н. Вол. у. Мизерії наклав дві скриньки. Котл. Ен. Як би взять і всю мизерію з собою, дідами крадене добро. Шевч. 211.
Обсмоктувати, -тую, -єш, сов. в. обсмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Обсасывать, обсосать. Обсмоктав сахаръ та й кинув.
Подриґус, -са, м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Ов. Л. 250.
Покрутитися, -чу́ся, -тишся, гл. Покружиться. Старі покрутились, а молоді навчились. Ном. № 6107.
Червонокрилий, -а, -е. Съ красными крыльями. Желех.
Нас спонсорують: