Виводити 1, -джу, -диш, гл. Выводить. Виводила по всіх київських горах.
Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью.
Глуша́н, -на́, м. Глухой человѣкъ. Коли сі кам'яні боги очима бачать, коли сі глушани ушима чують....
Ігі, ігій, меж. = іги.
Назбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Насобирать. Пішло, дровець назбірало да протопило хату.
Поволі нар.
1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Велике дерево поволі росте. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе!
2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти.
Позавічно нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ.
Скорбувати, -бу́ю, -єш, гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу.
