Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цінькало

Цінькало, -ла, с. 1) Эпитетъ зяблика. 2) Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata. Фр. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІНЬКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІНЬКАЛО"
Амбо́н, -на и -ну, м. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХІІ. 122.
Видох(Ну)Ти, -хну, -неш, гл. Передохнуть. Гей! шоб ти йому видохла, сучого сина худобо! Рудч. Ск. І. 194.
Гробки́ Cм. Гробок.
Ґринджо́ли, -джо́л, ж. мн. 1) Маленькія сани. Пот. III. 99. Желех. 2) Простыя сани, дровни. Чуб. V. 1138.
Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Жилба́, -би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. №3277. Ум. жилбонька.  
Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. МВ. ІІ. 139. Три голови мав сей пес мурий. Котл. Ен. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків. Рудч. Ск. І. 6.
Очеремха, -хи, ж. = черемуха. Мет.
Червонити, -ню́, -ни́ш, гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить. Шевч. 62.
Щербанець, -нцю, м. Раст. Hyoseris foetida. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІНЬКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.