Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціпун

Ціпун, -на, м. = ціпуга. Старий ціпуном потягав мене і по спині, і по руках. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПУН"
Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Гре́бінь, -ня, м. 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. Cм. Каблук 2. Шух. І. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. Cм. Решітка 5. Шух. І. 167. У Вх. Зн. 12 = решітка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.
Жа́б'ячий, -а, -е. Лягушечій; жабій. Пошитий із самих жаб'ячих спинок. Ном. № 5713. жа́б'яча губа́. Родъ несъѣдобнаго гриба. жаб'яча цибуля. Раст. Scirpus Tabernaemontani Gmel. ЗЮЗО. I. 135. — зілля. Раст. Лютикъ, Anemone ranunculus.
Надхо́дити 1. Cм. Надіходити.
Окрайка, -ки, ж. = окравка. Kolb. І. 37. Ум. окраєчка.
Підпірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підпе́рти, -діпру́, -преш, гл. 1) Подпирать, подпереть. Підперли двері, щоб вона не вилізла. Рудч. Ск. І. 17. 2) Стискивать, стиснуть, спереть. Підперло мене під груди, під серце. Чуб. V. 435. 3) Поддерживать, поддержать, помочь. К. ЦН. 277. Підпірали своєю повагою церковні братства. К. ХП. 115. О, як же ти безсильного піддержав, підпер єси правицю слабовиту. К. Іов. 55.
Прілий, -а, -е. Прѣлый. Харьк. Пріле сіно.
Пробрязкати, -каю, -єш, гл. Пробренчать извѣстное время.
Розжалобитися, -блюся, -бишся, гл. Розжалобився як вовк над поросям: відїв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІПУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.