Жі́нчин, -на, -не. Женинъ, принадлежащій женѣ. Він в жінчиних мотнувсь патинках. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти.
Жовтне́вий, -а, -е. Сентябрьскій.
Ладити, -джу, -диш, гл. = лагодити 1 и 2.
1) На вдовина сина шибеницю ладять. Неня з кухарками ладять страву.
2) Ой зацвіла калинонька в лузі, вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, чи до дівчини на зальоти іти?
Лиги́, — дати Убѣжать, навострить лыжи. Ломаку під руку, да й лиги! Та лиги!
Охотитися, -чуся, -тишся, гл. Желать. Не охотилась іти за Василя.
Очикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Очнуться. Ластівочко-перепілочко, підлетіла під оконечко: очикнися, господинечко! Коровочки потелилися.
Подоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Покладний, -а, -е. Запасной. Докладний гріш. Покладні гроші.
Попоїздити, -джу, -диш, гл. Поѣздить много. Як попоїздили, так набрали собі усякого звіра.
Продивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. продиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) = передивлятися, передивитися.
2) Проникать, проникнуть взглядомъ. Небо сине, чисте, — ні плямочки, — глибоке, просторе та широке, не продивитись його глибини. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу.
