Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цокотати

Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. Греб. 385. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. Левиц. І. 119. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Шевч. 454. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. Греб. 393. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки. МВ. І. 83.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦОКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦОКОТАТИ"
Батьківщина, -ни, ж. 1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.
Двору́чки, -чок, ж. мн.пресвятої. Раст. Orchis maculata. Лв. 100.
Намасти́р, -ра, м. Манастирь.
Нелюдько, -ка, м. Нелюдимъ.
Печерній, -я, -є. Пещерный. Темнота печерня. К. МБ. XII. 262.
Підповзати, -за́ю, -єш, сов. в. підповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Подползать, подползти.
Посемейка, -ки, ж. Семейка. МВ. ІІІ. 138.
Риб'ятко, -ка, с. Ум. отъ риб'я.
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра. Зміев. у.
Христосання, -ня, с. Христосованіе. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦОКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.