Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цнотливий

Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. МВ. ІІІ. 21. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. Котл. Ен. V. 63. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою). Ном. № 8989.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦНОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦНОТЛИВИЙ"
Бретналь, -ля, м. 1) Кровельный гвоздь. Подольск. г. 2) Костыль желѣзный, гвоздь.
Жданки, -ків, м. мн. Ожиданіе. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. ІІ. 133. жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли. Ном. № 5627.
Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало. Ном. 9497.  
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт.
Кучечка, -ки, ж. Ум. отъ кучка.
На́горь, -рі, ж. Нагаръ. Нагорь на ґнотові. Конст. у.
Повизнаходити, -джу, -диш, гл. Найти, выискать (многое). Де що було дідівське... повизнаходила. Г. Барв. 484.
Посовати, -ваю, -єш, гл. Подвигать, посовать.
Прикраса, -си, ж. Мелкія украшеніи комнаты, платья. Рк. Левиц.
Струхнути 2, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦНОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.