Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цугундер

Цугундер, -ра, м. ? Нап'яв на цугундер. Ном. № 10657.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУГУНДЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУГУНДЕР"
Бе, меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. О. 1862. IX. 118. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме.
Борщ, -щу, м. 1) Борщъ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. Чуб. ІІІ. 247. 2) Квасъ изъ бураковъ, изъ котораго приготовляютъ борщъ. О. 1862. IV. 32. МУЕ. І. 100. 3) Раст. a) Chaerophyllum aromatum. ЗЮЗО. І. б) Heracleum sibiricum L. ЗЮЗО. І. 124. Cм. борщівник. Ум. борщик, борщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Грин. ІІІ. 509. Ув. борщисько, борщище. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком. Чуб. II. 383.
Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Шевч. Виложив з печі хліба. Рудч. Ск. Та й важно пісню виложено. Харьк. у. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Гидота, -ти, ж. Гадость, мерзость, нечистота. Де жидота, там і гидота. Прил. у.
Жере́пмик, -ка, м. Лѣсъ изъ жерепу. Вх. Зн. 17.
Мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Перероблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. переробитися, -блю́ся, -бишся, гл. Передѣлываться, быть передѣланнымъ. Моє діло переробиться, моє слово переговориться. Мил. 193.
Провинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = провинити. Скажи, в чому тобі я провинився? К. Іов.
Сторожкий, -а, -е. Осторожный; чуткій. К. Бай. 148. Утя сторожка птиця. Греб. 402. Птиця, бач, дуже сторожка. Стор. II. 75. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув. Г. Барв. 193.
Шпара, -ри, ж. 1) Щель, пазъ, трещина. Сам. 129. 2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. Аж шпари зайшли — такий мороз. Ном. № 634. Шпари одійшли. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари. КС. 1882. XII. 625. Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв'язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав. Мкр. Г. 25. Ум. шпарка, шпарочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦУГУНДЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.