Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цірчати

Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІРЧАТИ"
Ватріти, -рі́ю, -єш, гл. Сгорать. Желех.
Замазу́ха, -хи, ж. Замарашка.
Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Напропади́ме нар. На погибель. Хто іде на Сібір, то певне не на добро, а напропадиме. Камен. у.
Незборонно нар. Безпрепятственно.
Півничок, -чка, м. Ум. отъ півень.
Припалювати, -люю, -єш, сов. в. припалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить, обжигать, обжечь, прижигать, прижечь, припаливать, припалить. Приходить на своє поле, дивиться, — аж... сонце припалило його. Рудч. Ск. І. 54. Полетів би та не мушу, припалила дівчина мою душу, ой чи огнем, чи водою, чи своєю хорошою вродою. Чуб. V. 613.
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ. Желех.
Пташечка, -ки, ж. Ум. отъ пташка.
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.