Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цірчати

Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІРЧАТИ"
Бохон, -на, бохунець, -нця, м. и пр. = бухан, буханець. Хліба бохунець. Рудан. I. 67.
З'є́дник, -ка, м. Соучастникъ, соучастникъ въ предварительномъ соглашеніи, заговорѣ. Хиба ми які з'єдники, хай Бог милує, хиба ми змовилися, що ви нам віри не ймете. Лубен. у. (В. Леонтов).
Крамарь, -ря, м. 1) Купець, торговецъ, лавочникъ. Геть к нечистому, переяславський крамарю!.. Се то, бач, що Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. К. ЧР. 25. Були і крамарі, цехові, чумаки і запорожчики. Стор. МПр. 126. 2) Разнощикъ товара, преимущественно краснаго, коробейникъ. Ум. крамарик. Мил. 95. Крамарочок. Крамаре, крамарочку, прочини кватирочку. Мет. 189.
Натрутити Cм. натручувати.
Но сз. 1) Только, лишь. Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій? Грин. III. 248. Так і на всьому, шо но ідол робив. Драг. 15. Гляди ж, прийди, а но тільки не прийдеш, то буду на тебе гніватись. Грин. III. 502. 2) Же, ка. Гляди-но! Слухай-но! 3) = але. (Рѣдко употребляется и только нѣкоторыми писателями). 4) межд. = ньо.
Позасвідчувати, -чую, -єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
Позбавитися, -віюся, -вишся, гл. Лишиться.
Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Чого бик навик, того й реве. Ном. № 9565. На синьому морі лютий змій реве. Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! — ревнув писарь, — вы передержуєте біглих! Кв. II. 373. Ревнув, мов у маточину, — як бугай. Ном. № 12445, 12443. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. Котл. Ен. IV. 32. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Харьк. Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. Котл. Ен. І. 34. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. Чуб. III. 382. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Котл. Ен. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. 4. Реви, завірюхо, засип його снігом! Левиц. І. 156. 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, — уже ж того козаченька ховати несуть. Чуб. V. 371. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Як став місяць серед неба — ревнула гармата. Шевч. 40. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве. Рудч. Ск. І. 147.
Улити, -ся. Cм. уливати, -ся.
Утокмачити, -чу, -чиш, гл. Втиснуть, випхнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.