Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Відрікати, -каю, -єш, сов. в. відректи, -речу, -чеш, гл. Отвѣчать, отвѣтить. Так це їй.... каже, а воно одріка. Е ні, одріка, се вже не шпачки.
Дев'я́ту́ха, -хи, ж. Гречиха, посѣянная на 9-й недѣлѣ послѣ Пасхи.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник.
Зліпити, -ся. Cм. зліплювати, -ся.
Красуватися, -суюся, -єшся, гл.
1) Красоваться. Пишається, красується, сонце зустрічає. Чесна дівка красується косою. Весело йому, легенько і світ йому красується.
2) Цвѣсти (о хлѣбѣ). Жито красується.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta.
Сочівонька, -ки, ж. Ум. отъ сочевиця.
Сторч нар.
1) Внизъ головою, вверхъ ногами. Сторч головою — догори ногами.
2) Перпендикулярно, стоймя, отвѣсно. І зачало човни бурхати, то сторч, то на бік колихати.
3) — дивитися, зирнути, поглядати. Смотрѣть, взглянуть, посматривать изподлобья, сурово, недружелюбно. Старий насупить брови, зирне на його сторч та й каже: нехай лишень виясниться, бач, нахмарило. Сторч на море поглядає.
