Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Виняв та й дав ґрайцарь.
З'ї́ддя, -дя, с. = з'їди.
Понесла, -лої прил. ж. Беременная.
Протрусити, -шу́, -сиш, гл. Протрясти.
Учення, -ня, с.
1) Ученіе.
2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок.
Фляша, -ші, ж. Бутыль, бутылка. Наша губа не фляша, то ззість, як і ваша.
Хуторець, -рця, м. Ум. отъ хутір.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий.
Шолудивник, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L.
