Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціточка

Ціточка, -ки, ж. Мѣдный кружечекъ въ формѣ маленькой выпуклой пуговицы, родъ полаго полушарія; такія ціточки употребляются гуцулами для инкрустаціи на деревѣ; а когда къ нимъ придѣлаютъ фостики, тогда онѣ назыв. бабриками и ими украшаются кожаные пояса. Шух. І. 278, 287, 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІТОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІТОЧКА"
Ара́нда, -ди, ж. и пр. Cм. оранда и пр.
Визірнитися, -ниться, гл. безл. Вызвѣздить. Визірнилося як. Херс. у.
Кинді, -дів, мн. = кенді. Надів на ноги кинді нові і рукавиці взяв шкапові. Котл. Ен.
Купоньки гл., дѣтс. = купі. Купочки-купоньки. Кв. II. 99.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова. Желех.
Новопристанний, -а, -е. Вновь вступившій (въ общину). Що ж ви скажете новопристанному, як прийде до вас? Хоч сих ви не мутіть. Павлогр. у.
Обарятися, -ря́юся, -єшся, гл. = обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.
Самоповага, -ги, ж. Самоуваженіе, чувство собственнаго достоинства. К. (Желех.).
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу. Мнж. 193.
Угляр, -ра, м. = вугляр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІТОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.