Ворушити, -шу, -шиш, гл.
1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти.
2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого.
Дризну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать, удрать. Злякавсь Хома.... та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому.
Зави́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема.
Маґера́н, -ну, м. Раст. = майран.
Му́рзатися, -заюся, -єшся, гл. Пачкаться, мараться, муслиться. Їж, та не мурзайся.
Навча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. навчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Учить, поучать, поучить, научать, научить. Навчай мене, моя матінко, як свекорку годити. Увійшовши в школу, навчав. на до́брий ро́зум навча́ти. Поучать, наставлять. Заберу обойко (синів) до себе на коліна, та почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. Науськивать, науськать, подговаривать, подговорить.
Присмертний, -а, -е. Умирающій. На панщину не пішов: «в мене жінка присмертна», — одпрохався тим.
Слонятися, -ня́юся, -єшся, гл. Слоняться, идти нетвердой поступью, покачиваться. Дід Карпо так напивсь, що як вийшов з шинку, так аж слоняється. Ой ходить сон по улонці в білесенькій кошулонці, слоняється, тиняється.
Трахтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Спорить, препираться. Оце, Карпе, за твою сусідку трахтувалися.
Хутрування, -ня, с.
1) Подбивка мѣхомъ.
2) Обшивка шалевками.
