Бичівка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. бичівочка.
За́гвіздок, -дка, м. 1) Въ продѣтомъ сквозь отверстіе концѣ (болта, бруска и пр.) колышекъ пли гвоздь, препятствующій концу обратно выдвинуться изъ отверстія. Напр. въ возу верхніе бруски́ в полудра́бку продѣты своими концами въ отверстія крижівни́ць и закрѣплены сзади за́гвіздками. 2) Чека, деревянный или желѣзный гвоздь, удерживающій колесо.
Кульбанка, -ки, ж. = кульбавочка.
Левиний, -а, -е. = лево́вий. О Боже! потрощи їм зуби, кріваві щелепи левині!
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Перезбиватися, -ваюся, -єшся, гл. Спорить. Премудрий Саламон перезбивався зо свойою матір'ю.
Поведінка, -ки, ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати.
Тулубастий, -а, -е. О тулупѣ, свиткѣ: мѣшковидный, безъ таліи.
Чумаченько, -ка, м. Ум. отъ чумак.
