Бистряк, -ка, м. Накожный сапъ.
Відмітати, -таю, -єш, сов. в. відмести, -ту, -теш, гл. 1) Отметать, отмести. 2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками.
Коров'яр, -ра, м. Пастухъ коровъ.
Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. наривати бики. Запрягать воловъ.
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Садися ж іззаду та не поламай насаду. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ.
Неміряно нар. Неизмѣримо, очень много. У них було землі неміряно.
Позаплющувати, -щую, -єш, гл. Закрыть, зажмурить (глаза — преимущественно о многихъ). Не дивіться, позаплющуйте очі, а я скажу, як можна буде дивиться.
Покришити, -шу́, -шиш, гл.
1) Покрошить. Мовчи та диш, а то щоб і тебе на локшину не покришили.
2) Порѣзать небольшими кусками. Жінка достала хліба й соли, покришила сала. Покришене м'ясо.
Стреміти, -млю, -миш, гл. Торчать. Була на йому біла свита, набакір шапочка стреміла.
Углиб нар. Въ глубину.
