Зате́мни́ти Cм. затемняти.
Милосе́рдник, -ка, м. Милосердный, сострадательный человѣкъ. Смієшся, зробивши милосердника тираном.
Підіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. підійняти, -дійму, -меш, гл. 1-3 = піднімати, підняти 1 — 3. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. І. Підійняла китаєчку та й заголосила.
4) = піднімати, підняти 4. Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою.
5) = піднімати, підняти 5.
6) = піднімати, підняти 6.
7) на глузи, на сміх підіймати. Haсмѣхаться, осмѣивать, подымать на смѣхъ. Отак мене на глузи підіймають. Стали вдовиченків на сміх підіймати.
8) — піднебення. Объ опухоли миндалевидныхъ железъ говорятъ въ селѣ, что это піднебе́ння опало, почему его должно підійняти, надавливая снизу пальцемъ и пр.
Побрязчати, -чу, -чиш, гл. = побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав.
Повірний, -а́, -е́ Дающій въ долгъ (о торговцѣ, кабатчикѣ). Шинкарочко молодая, колись була повірная: повірь меду і горілки, бо не маю собі жінки.
Прославити, -ся. Cм. прославляти, -ся.
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. А тут кричать та в труби сурмлять. Три дні сурмили смутно сурми.
Фітчик, -ка, м. = фітик.
Хрещенята, -нят, с. мн. Крестники, крестницы.
Штурнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть. Як штурну в шию!...
