Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціпура

Ціпура, -ри, ж. 1) Большая палка. Сим. 226. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! ЗОЮР. І. 66. Добре разів кільки потяг ціпурою. Ном. № 11926. Cм. ціпуга. 2) Ув. отъ 1 ціп.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПУРА"
Бабойка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Відгарбати, -баю, -єш, гл. Отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.
Заква́кати, -каю, -єш, гл. Заквакать.
Ляшкова́тий, -а, -е. Ополячившійся. Либонь ви, куме, ляшковаті, що так за панів тягнете. Подольск. г.
Навіже́ний, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Юпітер, гнівом роспалений, влетів до них мов навіжений. Котл. Ен. VI. 5.
Натовчи, -чу, -че́ш, гл. = натовкти. Желех.
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Топчило, -ла, с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ. Шейк.
Тріскотати, -кочу́, -чеш, гл. Трещать.
Хвастливо нар. Хвастливо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІПУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.