Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цпеник

Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1. Вх. Лем. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦПЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦПЕНИК"
Барбосів, -сова, -ве Принадлежащій, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима. Левиц. І. 31.
Вигріти Cм. вигрівати.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю. Ном. №4173.
Заприятелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями. Г. Барв. 372.
Пеклуватися, -луюся, -єшся, гл. Заботиться, печься о комъ.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Понедужати, -жаємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Дівчата аж понедужали за ним. Шевч. 569.
Садонько, -ка, м. Ум. отъ сад.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ. (Гуцульщина. Отъ В. Дорошенка).
Чарівочка, -ки, ж. Ум. отъ чарівна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦПЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.