Бистрий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый, стремительный. Перебреду бистру річку. Підмила корінь бистра вода. 2) Проворный. Повибігали якісь панночки куці та бистрії як сороки. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. 3) бистрий на очі. Быстроглазый, шустрый. Була у нас жінка, — знаєте, все бісики пускала — така собі бистра на очі. дивиться бистрим оком. Внимательно смотритъ. 4) бистрий на розум. Сметливый, сообразительный. Ум. бистренький, бистресенький.
Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. Люде за їми купами вироювалися. 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Гри́з, -зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Дого́їти, -го́ю, -їш, гл. Долѣчить, заживить рану, нарывъ и т. п.
Заблу́дний, -а, -е. Заблудившійся. Рідний твій батенько... цурається тебе, мого цуценяти заблудного.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів.
Міня́к, -ка́, м. зробити міняка. Помѣняться. Cм. мінька, міньки.
Поселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поселиться. Чого Еней приплив к латину і біля Тибра поселивсь. Поселились у його під піччю злидні.
Скорбувати, -бу́ю, -єш, гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує.
Хвилина, -ни, ж. Минута. Зожди одну хвилину. що-хвили́ни. Каждую минуту, ежеминутно. Згадую що години, що-хвилини. Ум. хвилинка, хвилинонька, хвилиночка. За час, за годинку, за малу хвилинку качається Нечаєва головка по ринку. І буду дома за малу хвилинку. Пождіть, кумцю, на хвилиночку.
