Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топка

Топка, -ки, ж. Небольшая форма для набиванія въ нее соли. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПКА"
Балаканка, -ки, ж. Болтовня. Желех.
Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. Драг. 58. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Камен. у. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Pauli. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Каменярський, -а, -е. Принадлежащій каменяреві. Желех.
Необмильний, -а, -е. = неомильний.
Позасукувати, -кую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позасукували по локоть рукава. К. (ЗОЮР. II. 205).
Пристай, -тая, м. Тотъ, который къ чему либо пристаетъ, присоединяется. Желех.
Притуманити Cм. притуманювати.
Раква, -ви, ж. Масляница, масленка. Шух. І. 307.
Цябро, -ра, с. Кусокъ дерева, выдолбленный въ видѣ тарелки, родъ большой дерев. тарелки (для хлѣба, для рѣзанья арбузовъ и пр.). Кобеляц. у.
Чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа. К. ЦН. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.