Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топтатися

Топтатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПТАТИСЯ"
Де́лебі нар. = Да́лебі.
Коваленька, -ки, ж. Маленькая наковальня для отбивки косъ, имѣющая видъ четырехугольной пирамиды, вершина которой обращена внизъ и вставлена въ деревянную подставку. Конст. у.
Неписаний, -а, -е. 1) Не писанный, не написанный. 2) Устный. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Плюский, -а́, -е́ Плоскій. Шух. І. 91.112.
Повимантачувати, -чую, -єш, гл. = повидурювати.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Прикорчити Cм. прикорчувати.
Смішок, -шка, м. 1) Ум. отъ сміх. 2) пт. Lanius minor. Вх. Пч. II. 12.
Хорма, -ми, ж. = хворма. Черниг. у.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.