Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тополина

Тополина, -ни, ж. 1) Одинъ тополь. 2) Древесина тополя. Шейк. 3) Кой-какой тополь. Шейк. Ум. тополинка, тополинонька, тополиночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПОЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПОЛИНА"
Багацький, -а, -е. Принадлежащій богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Посл. Багацький син. Федьк. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530.
Барильний, -а, -е. Принадлежащій боченку, боченочный. Барильний обруч.
Заду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Опухнуть отъ сна, пьянства, болѣзни. Аж задувся від гульні та недоспаних ночей. Мир. ХРВ. 233.
Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. О. 1861. І. 319. Книги історичні. K. Гр. Кв. XIII. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.
Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Коротушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коротуха. 2) Короткая свитка.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый. Мнж. 185.
Росклинє, -ня, с. Родъ орнаментики въ рѣзьбѣ. Шух. І. 303.
Русий, -а, -е. Русый. Руса коса. Чуб. V. 110., Ум. русенький. Обстелю тобі плечиці русенькими кісоньками. Грин. III. 496.
Хода II, нар. Убѣгать, уходить скорѣй, давай, Богъ, ноги. Чорт баче, шо біда, та хода. Грин. II. 87. Вона за ним, він хода, біжить. Мнж. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПОЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.