Блювати, блюю, -єш, гл. Блевать, рвать. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати.
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме.
Гнойовисько, -ка, с. = гноїсько.
Дівосну́бний, -а, -е. Относящійся къ Сватовству. Дівосну́бний сир. Обрядовое кушанье во время сватовства въ Бѣльскомъ у. Cм. Дівоснуб.
Завідомля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заві́́домити, -млю, -миш, гл. 1) Заявлять, заявить. Мого хлопця можна приняти й тепер до школи, бо він завідомлений, дарма що прийому нема тепер. 2) Извѣщать, извѣстить.
Невдатник, -ка, м. = невданик. Гоп, мої гречаники, гоп, мої невдатники!
Обпіратися II, -ра́юся, -єшся, сов. в. обіпра́тися, обперуся, -ре́шся, гл. Мыть, помыть себѣ бѣлье.
Обрадованна, -ної, ж.? Не мине Рябка обрадованна.
Поспашувати, -шую, -єш, гл. О травѣ, хлѣбѣ, находящихся на корню: дать скотинѣ ихъ выпасти. Коли жито чи пшениця дуже ростуть з осени, то щоб не пішло в стрілки, то треба пускати скотину по йому пастись — поспашувати.
Росквась, -сі, ж. Распутица.
