Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. 2) Набрякать, отекать. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся.
Брикуха, -хи, ж.
1) Шалунья, рѣзвушка.
2) Своенравная.
Гузи́рь, -ря́, м. 1) Комель дерева (гузєр, гузір). Комель, нижняя толстая часть снопа. Гузирем подавай снопи. 2) Мѣсто, гдѣ мѣшокъ связанъ, завязанъ. Уголъ мѣшка или косого мѣшечка. 3) Мѣшокъ въ бреднѣ. Ум. Гузире́ць. А він торбинку за гузирець та й висипав груші.
Згли́бити, -блю, -биш, гл. Понять, постигнуть до глубины. Добре зглибив дітську натуру.
Лі́рик, -ка, м. Лирикъ, лирическій поэтъ. Всі лірики об'являються змолоду.
Моче́на, -ної, ж. Настоенная водка. Будем мочену пити.
Му́ченик, -ка, м. Мученикъ. Щоб роскрились високі могили перед вашими очима, щоб ви роспитали мучеників: кого, коли й за що роспинали.
Переволока, -ки, ж.? Ходили уроки коло переволоки.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое.
Утемніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Утемнів чогось віл; як би полуда, то я вмію здирати полуду, а то ні.
