Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Галущанка, -ки, ж. Порода мяты.
Модря, -рі, ж. = заполоч.
Недовго нар. Недолго. Велетню у світі недовго жити.
Нечутний, -а, -е. Неслышный.
Пайка, -ки, ж. Паекъ, часть. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Як зароде Бог гліба, то й ваша пайка буде, хоч і не орали-сте.
Покошитися, -шиться, гл. безл. = окошитися 2. Ти за всіх говориш, за все й відповідатимеш. Бунтуєш других, а на тобі все покотиться. Иногда въ знач. окончиться. На тім не покотилось, що вибили Тимоху.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Чімка, -ки, ж. Болѣе длинныя волокна овечьей шерсти.
Чортополох, -ху, м. Раст. а) Carlina acaulis. б) Xanthium spinosum L. в) Carduus nutans L.
