Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топуз

Топуз, -за, м. Родъ мѣднаго ножа, четверти въ три длиной, для ношенія за поясомъ — одинъ изъ войсковыхъ клейнод'овъ въ задунайской Сѣчи. КС. 1883. IV. 730.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПУЗ"
Здави́ти Cм. здавлювати.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Кунштовий, -а, -е. Художественный, артистическій. За стіною скрізь виглядали кунштові верхи оранжереї. Левиц. І. 217.
Мокли́ця, -ці, ж. Раздавленное вшиное яичко.
Орандарство, -ва, с. = орендарство.
Підгребти Cм. підгрібати.
Пробабити, -блю, -биш, гл. Прожить, занимаясь акушерствомъ.
Росковерзуватися, -зуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Дитина росковерзувалася.
Смітюх, -ха, м. пт. = посміттюха. Вх. Пч. II. 8.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.