Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топуз

Топуз, -за, м. Родъ мѣднаго ножа, четверти въ три длиной, для ношенія за поясомъ — одинъ изъ войсковыхъ клейнод'овъ въ задунайской Сѣчи. КС. 1883. IV. 730.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПУЗ"
Багамел, -лу, м. Шутливое названіе палки, посоха. Мнж. 175.
Босоніж нар. Босыми ногами, босикомъ. Бігли босоніж дівчата. К. Чр. 41.
Заплести́, -ся. Cм. запліта́ти, -ся.
Келев, -ва, м. = келеп 2. Гол. Од. 70, 80.
Комаристий, -а, -е. Изобилующій комарами.
Ластовиний, -а, -е. Ласточкинъ. Колыб мені ластовине зілля. Мет. 61. — зілля. Раст. Chelidonium majus.
Повчити, -чу, -чиш, гл. Сооружать? мастерить? Хату повчу, та й не сповчу й досі. Вас. 208.
Подочісувати, -сую, -єш, гл. Дочесать (многихъ).
Пооббілювати, -люю, -єш, гл. Оббѣлить (во множествѣ).
Шушу меж., выражающее шептаніе. От кияне — шушу-шушу, радяться. АД. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.