Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топу-топу

Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПУ-ТОПУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПУ-ТОПУ"
Будучина, -ни, ж. Грядущее, будущность. Левиц. Пов. 13.
Букодірка, -ки, ж. = букивчак. Вх. Уг. 228.
Вихолодити, -ся. Cм. вихолоджувати, -ся.
Довбе́ха, -хи, довбе́шка, -ки, ж. 1) Колотушка. Чуб. ІІІ. 13. Вас. 175. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом булки; будеш їсти, будеш пити, довбешкою воші бити. Ном. № 12511. 2) Тупица, тупая голова.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Обзлачний, -а, -е. = смашний. Вх. Уг. 254.
Пекарський, -а, -е. Принадлежащій пекарю.
Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. МВ. (О. 1862. І. 71). За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Котл. Ен. III. 29. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. Кв. 2) Въ загадкѣ: свинья. ХС. III. 65.
Сунутися 2, -нуся, -нешся, гл. Броситься, ринуться. Сунулись тії тури в пущу, так і виваляли дерево; а князь за ними знай пускає стрілку за стрілкою. К. (ЗОЮР. II. 204). Він до челяді сунеться, — і челядь пропала. Шевч. ІІ. 28.
Шлейка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шлея. 2) Подтяжка. Гол. Од. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПУ-ТОПУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.