Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топчило

Топчило, -ла, с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПЧИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПЧИЛО"
Виборовий, -а, -е. Выборный. Башт. 91.
Кукілець, -льця́, ж. Ум. отъ кукіль.
Кучечка, -ки, ж. Ум. отъ кучка.
Нака́пати, -ся. Cм. накапувати, -ся.
Однословний, -а, -е. Согласный, одного и того же содержанія.
Тевкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть съ жадностью, производя чавканіе; ѣсть, какъ свинья. Шейк.
Толкування, -ня, с. = товкування.
Удобарити, -рю, -риш, гл. Понять. Вх. Зн. 5.
Усхнути, -ну, -неш, гл. = усохнути.
Штовхіць! меж. = штовх. Завівсь лаяться з батьком. А далі штовхіць його межи плечі. Драг. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПЧИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.