Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топчитися

Топчитися, -чуся, -чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загуб лі: топчився, топчився — не найде. Драг. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПЧИТИСЯ"
Бункош, -ша, м. = келеф. Гол. Од. 80.
Відмолодикувати, -кую, -єш, гл. Прожить молодые годы.
Набарложи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Нагрязнить.
Наджа́ти Cм. наджинати.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Рудч. Ск. II. 22. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте. Рудч. Ск. І. 4.
Пообважувати, -жую, -єш, гл. Отяготить, обременить (во множествѣ)
Поосушувати, -шую, -єш, гл. Осушить (во множествѣ).
Соннивиця, -ці, ж. = сонливиці. Мил. 34.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.