Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торкотіти

Торкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торкотати. Ой, битиму: будут тобі кости торкотіти, як біб в бордюзі. Вх. Зн. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРКОТІТИ"
Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.
Зарої́тись, -ро́юся, -ї́шся, гл. Зароиться. Кв. І. 165. Рече — і хмарами з'явились пеські мухи, і скнипи навкруги роями зароїлись. К. Псал. 241.
Звитя́жний, -а, -е. Побѣдный.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.
Перебрех, -ху, м. Перевираніе, извращеніе фактовъ. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться. К. Дз. 90.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. К. Кр. 37. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя. Н. п.
Пороздягати, -га́ю, -єш, гл. Раздѣть (многихъ).
Роздивитися Cм. роздивлятися.
Роскуйдувати, -дую, -єш, сов. в. роскуйдати, -даю, -єш и роскуйдити, -джу, -диш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Мене змиють дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а роскуйдить буйний вітер. Рудч. Чп. 227. Хведір пізно вернувся додому, роскуйданий, без шапка. Мир. Пов. I. 163.  
Скреготання, -ня, с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.