Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. У діда із очей аж дві сльози викотились.
Гайтан, -на, м. Поясъ съ гаманом, большимъ шиломъ, ножемъ и прочее (у пастуховъ).
Грі́мко нар. Звучно.
Забужува́ти, -жу́ю, -єш, гл. Опалить перья и пухъ (у птицъ). Я вже курча забужувала.
Назволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить.
Подоводити, -джу, -диш, гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили.
Санджаківна, -ни, ж. Дочь губернатора (турецкаго). Дівка-санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає.
Скобелка, -ки, ж. Родъ дугообразнаго струга для строганія бревенъ и пр.
Телуся, -сі, ж. Ласкат, отъ телиця. Займи нашу телусю, пожени на пашу, щоб принесла на кашу.
