Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торавий

Торавий, -а, -е. Паршивый. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРАВИЙ"
Аа́куватий, -а, -е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь. К. Дз. 100.
Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду. Н. п.
Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Зафундува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Основать, заложить. 2) Купить и угостить. Зафундуй мені пляшку пива.
Незвага, -ги, ж. 1) = Зневага. 2) = неувага.
Перекалок, -лка, м. = перекалка.
Помчати, мчу́, -чи́ш, гл. Помчать, быстро понести, повезти. Куди Мар'єчку помчали, — тільки слід. Мет. 229. Чортинята миттю приробили йому довгенні крила та й помчав він мене у те саме дупло. Стор. МПр. 47.
Пташниця, -ці, ж. Птичница.
Хвель, -лю, м. ? Дивного хвелю чоловік. Ном. № 13904.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.