Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торавий

Торавий, -а, -е. Паршивый. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРАВИЙ"
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Заби́рзатися, -заюся, -єшся, гл. = забриндзатися. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зачу́чверіти, -рію, -єш, гл. Зачахнуть, закорявѣть.
Ковбаня, -ні, ж. Котловина или глубокая яма, наполненная водой. Вас. 200, 207. Не шукай моря, — і в ковбані втопишся. Чуб. І. 294. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Ум. ковбанька. Ув. ковбанюга. Він згромадив усі води у моря великі і на дні їх ковбанюги поховав навіки. К. Псалт. 74.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Кропило, -ла, с. Кропило. Дяк ства, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. Ум. кропи́льце.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Позмахувати, -хую, -єш, гл. Смахнуть, сместь (во множествѣ).
Пташок, -шка, м. Ум. отъ птах.
Тулубець, -бця, м. 1) Ум. отъ тулуб. 2) Внѣшняя оболочка, покровъ. Кавун щось вигризло, тільки тулубець остався. Лебед. у. Аж там лежить жаб'ячий тулубець. Рудч. Ск. II. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.