Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тополя

Тополя, -лі, ж. 1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол. 2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. Ум. топо́лька, топо́ленька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПОЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПОЛЯ"
Багацько нар. = багато. У Бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. І. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. ІІІ. 244.
Ґа́здочка, -ки, м. Ум. отъ ґа́зда.
Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium. ЗЮЗО. І. 121.
Зімкну́ти, -ся. Cм. змикати, -ся.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Перехочливий, -а, -е. Прихотливый, капризный. Багацтво — перехочлива річ: от наш батько був багатий, а ми бідні стали. Пятигор. окр.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат. Кв. II. 118.
Помішник, помішни́ця. Cм. помічник, помічниця.
Провал, -лу, м. = провалля. Вх. Зн. 56.
Шерхнути, -хну, -неш, гл. 1) Подергиваться льдомъ. 2) Шероховатѣть (о кожѣ человѣка). 3) Зашелестѣть, зашуршать. Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне. Мир. ХРВ. 307.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПОЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.