Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торкотання

Торкотання, -ня, с. = торохтіння.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРКОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРКОТАННЯ"
Берегівка, -ки, ж. пт. стрижъ, Hirundo riparia. Вх. Уг. 227.
Бурчак, -ка, м. 1) Журчащій ручей. 2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Г. Барв. 308. Ум. бурчачок. Ном. № 13663.
Лютува́ння, -ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю. Стор. МПр. 147.
Нагі́рній, -я, -є. Горный, находящійся на горѣ. Живе не дома він, а в замку десь нагірньому старому. К. ПС. 36.
Недолюдок, -дка, м. Недостойный имени человѣка. Схаменіться, недолюдки, діти юродиві. Шевч. 210.
Перебендювати, -дюю, -єш, гл. 1) Капризничать, привередничать. Не перебендюй бо так довго, Солопію! Г. Арт. (О. 1861. III. 94). 2) Болтать.
Попотупкатися, -каюся, -єшся, гл. Потоптаться много, натоптаться, — коло кого. Поухаживать за кѣмъ много, пока добьешся. Попотупкаєшся коло нього на случай якої оказії та й кишеню потрясеш. Св. Л. 281.
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Царівний, -ного, м. = царенко. Kolb. II. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРКОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.