Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топтуватий

Топтуватий, -а, -е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПТУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПТУВАТИЙ"
Блювак, -ка, м. Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392.
Користно нар. Полезно, выгодно. Чай користніше пити, ніж горілку. Канев. у.
Кривоприсяжний, -а, -е. Клятвопреступный. Кривоприсяжний... слуго! К. Дз. 74.
Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Лебедець, -дця́, м. Ум. отъ ле́бідь. Чуб. V. 7.
Обкакатися, -каюся, -єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.
Паперушина, -ни, ж. Раст. Aspidium, папоротникъ. Вх. Пч. II. 29.
Паркотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Зн. 47.
Солонцювати, -цю́ю, -єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193.
Шматковий, -а, -е. Кусковой. шматкове сало. Шпикъ, свиное сало. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПТУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.