Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тончити

Тончити, -чу́, -чи́ш, гл. Утончать. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНЧИТИ"
Гніздю́к, -ка́, м. 1) Запорожець, сѣвшій на хозяйство. КС. 1883. XI. 502. 2) Неудачный хлѣбъ? Ось іди, чоловіче, якого я гніздюка напекла!... Той гніздюк так і росплився по черені і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Ізр.. Cм. зр.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Підтерти Cм. підтирати.
Пообстригати, -га́ю, -єш, гл. Остричь (многихъ).
Пороздобрюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Раздобриться (о многихъ).
Прагнючий, -а, -е. Жадный. Я на горілку не прагнючий. Сквир. у.
Реміння, -ня, с. соб. Ремни. АД. І. 104. За невміння деруть реміння. Ном. № 6035. Ум. реміннячко.
Роспорювати, -рюю, -єш, сов. в. роспороти, -рю, -реш, гл. Распарывать, распороть. 2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Чуб. I. 183. Роспороли їй живота. Рудч. Ск. I. 209.
Тьвахнути, -ну, -неш, гл. Стибрить, сцапать. Покинув чоботи на дворі, там їх хто ще тьвахне. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.