Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідно

Рідно нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. І. 83).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІДНО"
Ані! сз. См. союзъ А.
Віджобоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Отшептать. А баба таки віджобоніла трохи хоробу.
Жигу́н, -на, м. = джиґун.
За́єчка, -ки, ж. Зайчиха. Вх. Зн. 20.
Касарня, -ні, ж. Казарма. Мене вимінила з касарні рекрута. Гол.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь. Вх. Уг. 256.
Посортувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсортировать.
Пригнаджати, -джа́ю, -єш, гл. = принаджувати. Уман. у.
Росклинки, -ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверець, ведущихъ на крыльцо. Шух. І. 105.
Рюмати, -маю, -єш, гл. Плакать. Та годі тобі рюмати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.