Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

річ

Річ, речі, ж. 1) Рѣчь, слово, разговоръ. На речах — наче на кобзі. Ном. № 2289. Нехай ваша річ на переді. Ном. № 4970. Про вовка річ, а вовк навстріч. Ном. № 5769. відняло річ. О больномъ: отняло языкъ. Кобел. у. зняти річ. Начать говорить, заговорить. Ном. річ на двічі. Двусмысленность. Ном. № 12843. не до тебе річ. Не съ тобой говорятъ. Ном. № 9578. бути з ким на реча́х. Имѣть съ кѣмъ разговоръ. Ном. № 12857. стати на річах з ким. Вступить въ разговоръ. Ном. № 3475. в речі ввіхо́дити, захо́дити. Пускаться, вдаваться въ разговоры. Ввійшов із нею в речі. Алв. 25 Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги в Дем'янівку, подякую за хліб-сіль та й далі. МВ. І. 14. 2) Дѣло. Остання річ вовком орати. Ном. № 5264. Я буду просить тебе об одну річ. ЗОЮР. І. 128. Жіноча річ — коло припічка. Ном. № 9039. Був шляхтич в військових речах бравий, звався Пилип. не в тім річ. Не въ томъ дѣло. Не в тім річ, що в хаті піч: то біда, як нема. Ном. до речі. Кстати, дѣльно. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059. не до речі. Некстати, не къ дѣлу. не од тієї речі. Не прочь. Ном. № 5051. з яко́ї речі. Съ какой стати. Ном. № 6456. моя, твоя и т. д. річ. Мое, твое и пр. дѣло. Твоя річ — мене вірне кохати. Чуб. V. 89. не подоба-річ. Неприлично. Не подоба-річ мені старому по весіллях гуляти. МВ. звичайна річ. Обычная вещь. То в танцях звичайна річ. Левиц. Пов. 56. 3) Вещь, предметъ. Вікно три речі псує: атрамент, сіль і молоду жінку. Ном. № 5914. Недивним річам не дивуйсь. Ном. № 7815. 4) Пѣна и слюна у мертвеца. Мил. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЧ"
Белеґа, -ґи, ж. Экскрементъ коровы. Вх. Зн. 2. Также во мн. ч. белеґи. Шух. І. 24.
Виганяти 2, -няю, -єш, сов. в. вигнати, -жену, -неш, гл. 1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Вигнав Бог людей з раю. Ном. № 11415. Син виганя з хати. Ном. № 9413. Вигнала свиню з огорода. Левиц. І. 196. 2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Шевч. 333. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу. Рудч. Чп. 87. 3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. 4) ви́гнало що, кого. Выросъ очень въ вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало. Стор. І. 60.
Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми. Закр.
Досипа́тися Ii, -паюся, -єшся, сов. в. доспа́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Досыпаться, доспаться. До білого волоса доспався. Стор. І. 67. Ой поспи, поспи, красная дівко, та доспишся до горя. Грин. ІІІ. 262.
Дуросві́тщина, -ни, ж. 1) = дуросвітство. К. ПС. 30. 2) соб. Обманщики, шарлатаны. Хотів би правду людям говорити, — ведмедем дуросвітщина реве. К. Дз. 196.
Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Марчі́ти, -чію, -єш, гл. Стариться, дряхлѣть; приходить въ упадокъ. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє. Вас. 208.
Похорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Красоваться, охорашиваться.
Протурготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.
Штивляга, -ги, ж. = штельвага. Черк.у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.