Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

річ

Річ, речі, ж. 1) Рѣчь, слово, разговоръ. На речах — наче на кобзі. Ном. № 2289. Нехай ваша річ на переді. Ном. № 4970. Про вовка річ, а вовк навстріч. Ном. № 5769. відняло річ. О больномъ: отняло языкъ. Кобел. у. зняти річ. Начать говорить, заговорить. Ном. річ на двічі. Двусмысленность. Ном. № 12843. не до тебе річ. Не съ тобой говорятъ. Ном. № 9578. бути з ким на реча́х. Имѣть съ кѣмъ разговоръ. Ном. № 12857. стати на річах з ким. Вступить въ разговоръ. Ном. № 3475. в речі ввіхо́дити, захо́дити. Пускаться, вдаваться въ разговоры. Ввійшов із нею в речі. Алв. 25 Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги в Дем'янівку, подякую за хліб-сіль та й далі. МВ. І. 14. 2) Дѣло. Остання річ вовком орати. Ном. № 5264. Я буду просить тебе об одну річ. ЗОЮР. І. 128. Жіноча річ — коло припічка. Ном. № 9039. Був шляхтич в військових речах бравий, звався Пилип. не в тім річ. Не въ томъ дѣло. Не в тім річ, що в хаті піч: то біда, як нема. Ном. до речі. Кстати, дѣльно. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059. не до речі. Некстати, не къ дѣлу. не од тієї речі. Не прочь. Ном. № 5051. з яко́ї речі. Съ какой стати. Ном. № 6456. моя, твоя и т. д. річ. Мое, твое и пр. дѣло. Твоя річ — мене вірне кохати. Чуб. V. 89. не подоба-річ. Неприлично. Не подоба-річ мені старому по весіллях гуляти. МВ. звичайна річ. Обычная вещь. То в танцях звичайна річ. Левиц. Пов. 56. 3) Вещь, предметъ. Вікно три речі псує: атрамент, сіль і молоду жінку. Ном. № 5914. Недивним річам не дивуйсь. Ном. № 7815. 4) Пѣна и слюна у мертвеца. Мил. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЧ"
Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл. 1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война. Гн. ІІ. 245. 2) Взрываться, взорваться. 3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Гріхо́вно нар. Грѣховно, грѣшно. К. МХ. 18.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать. Стор. І. 131.
Лука́нь, -ня́, м. Лука. Могил. у.
Низовка, -ки, ж. Южный вѣтеръ. Браун. 6. Мнж. 148. Cм. низовий 2.
Осередок, -дка, м. 1) Центръ, средоточіе. 2) Сердцевина (дерева, яблока и пр.). Сумск. у. Сердцевина рога. Вас. 163. Cм. середняк. 3) Начинка, фаршъ. Налисник з осередком і без осередку. Жарене порося з осередком. Лохв. у.
Погоріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Н. п. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися — у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. Грин. І. 11. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів. ХС. II. 196.  
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл. 1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню. Федьк. 2) Диктовать, продиктовать. Ном., Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала. МВ. І. 50. 3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ. ЗОЮР. І. 50.
Стромлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Втыкаться, вонзаться.
Чортівня, -ні, ж. соб. Черти. Казилось пекло з радощів великих — да вже казитись чортівня не буде. К. Дз. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.