Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

різво

Різво нар. Бойко, проворно, рѣзво. Брат чоловік плохий, не найдеться, що відказать, а той — чоловік не такий, уміє різво говорить — то його і верх буде. Павлогр. у. Ум. різве́нько, різве́сенько. Іграйте, музики, різвенько. Мил. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗВО"
Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Відбавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить.
Гайтина, -ни, ж. Жердь. Кіев. г.
Жаро́к, -рку́, жаро́чок, -чку, м. Ум. отъ жар.  
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Мет. 259. Заревіло, загреміло, застугоніла земля. Стор. МПр. 143.
Леле́кати, -чу, -чеш, гл. Вопить, стонать. Леле 2чу-леле 2чу, — поки то встану. Вона нездужає — всю ніч леле 2че. Борз. у.
Плишка, -ки, ж. = плиска в). Шух. І. 89.
Привиченька, -ки, ж. Ум. отъ привичка.
Пробріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. пробреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Провираться, провраться. Чи дворянин він, чи купець, — про те вже не скажу вам, братця, щоб иноді не пробрехаться. Гліб. Хто бреше, той ся пробреше. Чуб. І. 236.  
Рівня, -ні, ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ном. № 1022. Ти багач, я убога — не рівня з тобою. Чуб. V. 330.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЗВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.