Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

різво

Різво нар. Бойко, проворно, рѣзво. Брат чоловік плохий, не найдеться, що відказать, а той — чоловік не такий, уміє різво говорить — то його і верх буде. Павлогр. у. Ум. різве́нько, різве́сенько. Іграйте, музики, різвенько. Мил. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗВО"
Ду́ркати, -каю, -єш, гл. Стучать. Вх. Лем. 412.
Затрою́дити, -джу, -диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце. Мир. ХРВ. 204.
Зашелесті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Зашелестѣть, зашумѣть. Коли щось зашелестіло: рипнули двері, увійшла наша Одарка. МВ. І. 71. Важко зітхнув, аж листя зашелестіло. Стор. І. 107.
Лапко, -ка, м. Кличка собаки съ толстыми лапами. Харьк.
Нав'я́знути, -зну, -неш, гл. Набиться, завязнуть. М'ясо у зуби, нав'язло. він їм у зуби нав'яз. Они его не спускаютъ съ языка.
Обвалити, -ся. Cм. обвалювати, -ся.
Первісток, -тка, м. Первенецъ.
Роскинути, -ся. Cм. роскидати, -ся.
Снувальниця, -ці, ж. = снувалка. Угор. МУК. III. 24.
Утихлий, -а, -е. Утихшій, затихшій, объятый покоемъ. Подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть, та й додому вертається. МВ. ІІ. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЗВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.