Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

різь

Різь, -зі, ж. 1) Рѣзь. 2) Рѣзьба. Ми наняли маляра, щоб образи у церкву помалював та й різь позлотив, бо гарний силно канастас таки у нас. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЗЬ"
Безлапий, -а, -е. Не имѣющій лань. Шейк. 216.
Водиця, -ці, водиченька, водичка, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Дибка́ 2 нар. На дыбы. Дибка став. Ном. № 3392.
Дрислі́вка, -ки, ж. 1) Дыня, имѣющая много жидкости въ срединѣ и вообще мягкая. 2) слива скороспілка. Аф. 394.
Дрі́жова, -ви, ж. Трясина.
Знахорка, знахурка, -ки и пр = знахарка и пр.
Обчовгати, -гаю, -єш, гл. Обтереть, ободрать треніемъ (обувь). Обчовгав зовсім підошви в чоботях. Васильк. у.
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав. Федьк.
Похресниця, -ці, ж. Крестница. Камен. у.
Роспуск, -ку, м. 1) Роспускъ, распущеніе, отпущеніе. 2) Потворство распущенности, неповиновенію. Через твій роспуск двох робітників утеряли. МВ. (О 1862. III. 74).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЗЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.